«Найважче випробування для України». Аналіз ситуації на фронті та браку засобів ППО

«Найважче випробування для України». Аналіз ситуації на фронті та браку засобів ППО

Снайперка 3-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ займає позицію під час розвідувальної операції. Околиця Бахмуту, 7 вересня 2023 року

Україна – чи не в найбільшій небезпеці від початку повномасштабного вторгнення Росії. З одного боку, системи ППО, що можуть захистити українські міста та інфраструктуру від російських атак, критично виснажені. З іншого боку, існує серйозна загроза просування та проривів російських військ на фронті, передусім через брак людей у Силах оборони України та постачань західного озброєння. Про це пише низка українських і західних видань та оглядачів.

Зокрема, Bloomberg зауважує: «Ризик полягає в краху української оборони, події, яка дасть Кремлю можливість здійснити значний поступ – уперше з початкових етапів конфлікту".

Брак ракет для ППО

На тлі нових масштабних та руйнівних атак Росії по українській інфраструктурі увага експертів прикута до ситуації із браком ракет для українських систем протиповітряної оборони.

Коментуючи ситуацію, президент України Володимир Зеленський закликав партнерів надати Україні додаткові засоби ППО. Раніше він казав, що Україні потрібно 26 найсучасніших американських систем Patriot, щоб створити повний повітряний щит над Україною.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також заявив, що пріоритетом усіх дипломатичних переговорів Києва й партнерів є посилення протиповітряної оборони системами Patriot і Samp/T.

Днями головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувач ЗС США в Європі Крістофер Каволі заявив, що російський президент Володимир Путін не демонструє жодних ознак зупинки, а здатність України продовжувати боротьбу «майже повністю залежить від зовнішньої підтримки».

«Коли я дивлюся на темпи споживання, якщо ми не продовжуватимемо підтримувати Україну, в Україні закінчаться артилерійські снаряди та ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони досить швидко», – сказав Каваолі.

Дехто твердить, що ракети для ППО в України вже здебільшого скінчились. Так німецький журналіст Юліан Рьопке зазначив напередодні: «Як я сказав тижні тому (і майже ніхто мені не повірив): в Україні закінчилися ракети Patriot і Iris-T. Також вичерпано або знищено більшість інших запасів засобів ППО. Це при тому, що на наших складах – сотні систем і тисячі ракет. Нема слів. Просто злість». Цей допис у мережі Х отримав понад півмільйона поширень.

Пошук систем ППО для України

Західні посадовці заявляють, що шукають можливість посилити українську протиповітряну оборону. Зокрема, напередодні Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС, допоки країни Євросоюзу не ухвалять рішення щодо забезпечення України додатковими системами Patriot.

А речник Міністерства оборони США Пет Райдер повідомив «Голосу Америки», що, попри відсутність ухвалення у Конгресі додаткової допомоги Україні, Пентагон та уряд США продовжують «тісно консультуватися» з міжнародними союзниками та партнерами, а також з Україною «щодо важливості надання їм таких важливих засобів, зокрема протиповітряної оборони».

Напередодні посолка США в Україні Бріджит Брінк зустрічалась із представниками Lockheed Martin, «щоб обговорити поточну ситуацію на місцях, оборонні потреби України та потенціал для американських інвестицій в оборонно-промислову базу України».

Один із провідних виробників систем озброєння у США Lockheed Martin – це єдиний у світі виробник ракет PAC-3 для передових американських систем ППО Patriot. Patriot і франко-італійські SAMP/T – єдині системи, які можуть перехоплювати російські балістичні ракети.

До кінця 2023 Lockheed Martin щороку виготовляв 500 новітніх ракет PAC-3 MSE для Patriot, а на тлі підвищення попиту компанія планує виробляти 650 на рік до 2027 року. Однак навіть такі темпи виробництва можуть завадити захистити Україну від нинішнього рівня російського нападу, зауважує Reuters.

Ситуація на полі бою

Проблеми у повітряному просторі позначаться і на ситуації на фронті, кажуть експерти. NBC цитує главу армії Норвегії генерала Ейріка Крістофферсена, який сказав, що протиповітряна оборона є ключовою не лише для захисту Харкова та інших міст від ракетних атак, але й для запобігання наземному наступу, зокрема на Харківщині: «Зараз я не думаю, що росіяни зможуть це зробити в поточній ситуації, але я стурбований, якщо в України закінчаться системи протиповітряної оборони, що змінить динаміку».

Європейські партнери шукають спосіб надати Києву боєприпаси, зокрема, чеська ініціатива допомогла знайти для ЗСУ кількасот тисяч снарядів 155-мм калібру.

Однак США залишаються найбільшим за обсягами постачальником оборонної допомоги, в порівнянні з іншими країнами: за даними Кільського інституту, станом на 15 січня 2024 року США зобов’язались надати Україні від початку повномасштабного вторгнення оборонної підтримки на 45 мільярдів доларів. На другому місці – Німеччина із обіцяними майже 19 мільярдами та Велика Британія із заявленими майже 10 мільярдами доларів.

Депутатка Верховної Ради Олександра Устінова також підкреслила для NBC, що «всі можливості, які зараз є в Європі, не можуть запропонувати навіть половини того, що є у США».

Каволі на слуханнях у Конгресі заявив, що без додаткової допомоги США за кілька тижнів Росія зможе випускати 10 артилерійських снарядів на кожен снаряд, випущений Україною, пише Washington Post. Однак NBC цитує українських військовиків, які кажуть, що така пропорція – 10 російських проти 1 українського снаряда – це уже реальність на фронті.

Bloomberg із посиланням на американських посадовців пише, що хоча «США не бачать жодних ознак неминучого прориву російських військ», «але бойовий дух в Україні низький і не можна виключати можливість розвалу її армії".

«Неочікувана стійкість» російської армії

Однією з причин складної ситуації для України виявилась також «неочікувана стійкість та адаптивність» російської армії, вважає австралійський генерал у відставці Мік Раян.

Нещодавно відвідавши Україну, він зробив висновок, що Росія зараз має стратегічний імпульс у війні: «Росія психологічно оговталася від шоку своїх ранніх невдач. Російський президент і його уряд тепер знову відчувають оптимізм щодо траєкторії російських операцій. За останні два роки російські військові здійснили трансформацію свого бойового потенціалу... Російська оборонна промисловість значно збільшила виробництво військової техніки, водночас використовуючи запаси з часів Холодної війни та відновлюючи законсервовані заводи».

«Росія – зараз небезпечніший супротивник, ніж два роки тому», і це вимагає змін у тому, як ведеться війна, твердить Раян. Він наполягає на тому, що попередня стратегічна позиція Заходу й НАТО про «захист України» – «тепер є стратегією поразки». Її треба замінити на політику «перемогти Росію в Україні», й потрібно надати відповідні інструменти для цієї перемоги.

Значний резонанс в українському суспільстві здобуло інтерв’ю глави фонду «Повернись живим» Тараса Чмута «Українській правді», де він розповів про «патову» ситуацію на фронті й те, що Росія зараз готує «гру в довгу» і формує потенціал у 200-300 тисяч солдатів для нового наступу в Україні.

Чмут погоджується, що росіяни виявили здатність змінювати тактики, адаптувати виробництво, знаходити слабкі сторони ЗСУ й користуватись власними дієвими перевагами, як-то широке застосування КАБів.

При цьому Силам оборони України критично не вистачає людей, сказав очільник провідного українського фонду з допомоги війську: «Люди – це пріоритет номер один. ... Якби була достатня кількість людей, війна була б зовсім іншою зараз».

Артилерія та інша зброя для фронту

Говорячи про матеріальні потреби, Чмут відзначив: «По-перше, боєприпаси всієї номенклатури. В пріоритеті, звичайно, артилерійські снаряди, мінометні міни, далекобійні засоби ураження. Тактичного рівня, хотілося б і стратегічного рівня – бронетехніка, БТР, БМП ... медичний евакуаційний транспорт, засоби радіотехнічної боротьби».

Окремо Чмут відзначив брак і затримки західної допомоги: «На жаль, дуже багато з того, що стосується західної допомоги, таке непевне. І десь президент казав,... що нам обіцяли деякий набір озброєння для бригад наступу, наступ давно минув, уже минув майже рік, а цей набір досі не дійшов нам, і оце правда... І це не проблема, що Україна з чимось не впоралась, це проблема з тим, що Захід може щось обіцяти, а нічого не виконувати».

Через бойові потреби України США та європейські країни зараз докладають дедалі шалених зусиль, щоб як отримати, так і створити достатні запаси, щоб дозволити Україні утримувати фронт цього року, одночасно поповнюючи власні арсенали, які дедалі більше спустошувалися для підтримки Києва, пише Reuters.

«Найважче випробування для України»

Окопування та побудова ліній оборони – це, ймовірно, найкраще, що українці можуть зробити зараз. Так в коментарі NBC заявив Брайден Сперлінг, експерт RAND Europe. «Мене хвилює те, що якщо станеться прорив, це може призвести до досить великого колапсу, якщо росіяни зможуть цим скористатися, – сказав він. – Було б добре, щоб українці змогли кинути резерви, щоб закрити цю прогалину. Але важко зрозуміти, наскільки Україна насправді має такий потенціал».

Bloomberg пише, що наступні кілька місяців стануть «найважчим випробуванням для України» і зазначає, що російські сили «отримують вигоду від збільшення розриву в постачанні боєприпасів». Західні посадовці кажуть, що Москва планує отримати 6 мільйонів снарядів цього року завдяки нарощеному виробництву та постачання із Північної Кореї та Ірану.

При цьому якщо Конгрес не схвалить Україні 60 мільярдів фінансування, «для України не буде альтернативи в найважчий момент», зауважує Bloomberg.

Американські медіа пишуть, що причиною відсутності схвалення фінансування Україні у контрольованій республіканцями Палаті представників є позиція експрезидента та найімовірнішого кандидата на виборах 2024-го від Республіканської партії Дональда Трампа.

Як пише NBC, в Україні занепокоєні можливістю того, що в разі обрання, Трамп може повністю скасувати підтримку Києву й змусити Україну йти на територіальні поступки.

«Відсутність американської допомоги створює проблеми, – сказав медіа Микола Бєлєсков, український військовий аналітик. – Але, з іншого боку, якщо на нас чекає адміністрація Трампа, то, можливо, краще поступово звикнути жити без США у 2024 році, ніж мати надзвичайний стан у 2025-му».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.




Новости

Инсайды, Коррупция